АНКЕТА
для вивчення запитів молодих учителів
1.
Із якими труднощами Ви стикаєтесь в процесі
використання навчально-матеріальної бази кабінету?
2.
Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?
3.
Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи
молодого вчителя? Чи допомагає вона Вам у роботі?
4.
Які форми роботи Школи Вам запам`яталися? Чому?
5.
Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення
кваліфікації, яка існує в школі?
6.
Що нового Ви дізнались під час відвідування уроків
свого наставника?
7.
Які методичні прийоми Ви опанували, які вміння
вдосконалили протягом року?
8.
Яку методичну допомогу Ви хотіли б одержати від методичного
кабінету відділу освіти?
9.
Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік
АНКЕТА
для наставника молодого вчителя
Просимо
Вас поділитися своїми думками про проблеми наставництва.
Дайте
відповіді на такі запитання:
1.
Скільки років працює вчителем Ваш стажист? Який він,
ваш молодий учитель?
2.
Що він знає (підкреслити): теорію предмета, основи
психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику навчання
предмета.
3.
Чи вміє він (необхідне підкреслити): правильно будувати
урок: так, ні; визначити триєдину мету уроку: так, ні; створювати
навчально мовленнєві та проблемні ситуації: так, ні; активізувати
діяльність учнів: так, ні. Яким чином?; керувати класом на уроці: так,
ні; проводити диференційовану роботу на уроці: так, ні. Які етапи
уроку може планувати краще (перерахувати).
4.
Чи вміє організувати позакласну роботу з предмета?
5.
Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?
6.
Чого ще не вміє робити ваш стажист (перерахуйте його
слабкі сторони самостійно). Причина такої ситуації: небажання працювати; слабка
підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.
7.
У чому Ви надали допомогу вашому стажисту? (перелічить
види роботи з молодими вчителями).
8.
Що, на Вашу думку, є головним у наставництві?
9.
Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи
наставництва.
для бесід з вчителями-класними керівниками
1.
Чи хочете працювати далі з класом?
2.
Чи вмієте працювати з слабкими учнями?
3.
Скільки сімей відвідували?
4.
Що ви знаєте про сім`ю?
5.
Які слабкі сторони вашого класу?
6.
Які сильні сторони вашого класу?
7.
Рівень вихованості учнів (високий, середній, низький)?
8.
Як здійснюєте планування роботи з класом?
9.
Що враховується при плануванні?
10.
Чи є потреба в виховній годині?
11.
Чого досягли за цей рік?
12.
В чому ви потребуєте допомоги як класний керівник?
13.
З ким в паралелі хотіли би працювати як класний
керівник?
14.
Які види робіт ви вживаєте найчастіше?
АНКЕТА № 1
по вивченню ускладнення вчителів
(для самооцінки)
|
№
п/п
|
Перелік можливих ускладнень
|
так
|
Напевно, що так
|
Важко сказати
|
Ні, це не так
|
|
1.
|
Підтримувати
дисципліну
|
|
|
|
|
|
2.
|
Проводити
виховну роботу з окремими учнями
|
|
|
|
|
|
3.
|
Будувати
навчання з урахуванням інтересів дітей
|
|
|
|
|
|
4.
|
Будувати
навчання з урахуванням можливостей і здібностей дітей
|
|
|
|
|
|
5.
|
Створювати
емоційний контакт з класом
|
|
|
|
|
|
6.
|
Створювати
емоційний контакт з колегами
|
|
|
|
|
|
7.
|
Контролювати
свої почуття у відношенні недисциплінованості учнів
|
|
|
|
|
|
8.
|
Організовувати
на уроці дискусію
|
|
|
|
|
|
9.
|
Самостійно
справлятися з труднощами, які зустрічаються в роботі
|
|
|
|
|
АНКЕТА
для бесід з класним керівником 5-го класу
1.
У кого з учнів класні керівник були дома?
2.
Хто з батьків був у школі?
3.
З ким говорила індивідуально? Про що?
4.
Що запам”яталося з того, що готували разом з класним
керівником? Разом з батьками?
5.
Чим відрізняється ваш класний керівник?
ДІАГНОСТИЧНА АНКЕТА
Вчителя______________________________________________
предмет
_____________________________________________________
Прізвище, ім”я по батькові
|
№
п/п
|
Вид методичної діяльності
|
Самооцінка вчителя
|
||
|
Відчуваю утруднення
|
Володію питання
|
Здатен допомогти колезі
|
||
|
І.
|
Підготовка до уроку
|
|||
|
1.
|
Визначення мети уроку
|
|
|
|
|
2.
|
Оволодіння змістом
підручника
|
|
|
|
|
3.
|
Оволодіння передовим
досвідом навчання
|
|
|
|
|
4.
|
Розподіл матеріалу теми за
уроками
|
|
|
|
|
5.
|
Складання плану, конспекту
уроку
|
|
|
|
|
6.
|
Вибір форм і методів
навчання
|
|
|
|
|
7.
|
Вибір структури уроку
|
|
|
|
|
8.
|
Організація сприйняття
того, що вивчається
|
|
|
|
|
9.
|
Організація закріплення і
застосування на практиці отриманих знань
|
|
|
|
|
10.
|
Організація власної
діяльності на уроці
|
|
|
|
|
11.
|
Організація колективної
діяльності на уроці
|
|
|
|
|
12.
|
Поєднання індивідуальної і
групової діяльності учнів
|
|
|
|
|
13.
|
Підтримання необхідного
темпу уроку
|
|
|
|
|
14.
|
Організація індивідуально-диференційованого
підходу до учнів
|
|
|
|
|
15.
|
Використання елементів
проблемного навчання
|
|
|
|
|
16.
|
Навчання учнів прищепленню
навчальних навичок, специфічних для даного предмета
|
|
|
|
|
17.
|
Організація контролю за
поведінкою учнів
|
|
|
|
|
18.
|
Організація усного
опитування в класі
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
19.
|
Організація контрольних
робіт
|
|
|
|
|
20.
|
Перевірка домашніх завдань
|
|
|
|
|
21.
|
Детальніший контроль за
навчальною роботою слабовстигаючих
|
|
|
|
|
22.
|
Організація роботи з
сильними та обдарованими учнями
|
|
|
|
|
23.
|
Самоконтроль
|
|
|
|
ДІАГНОСТИЧНА
АНКЕТА
методичної роботи в школі
|
№
п/п
|
Прізвище, ім”я по батькові
класного керівника
|
Планування
виховної роботи
|
Здійснення індивідуальної роботи з учнем
|
Орган.суспільно-корисної праці
|
Організація роботи з батьками
|
Підготовка та провед. виховної роботи
|
Підготовка та проведення диспутів, семінарів
|
Підготовка та проведення активних форм виховної
роботи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Володію: А – вільно;
Б –
недостатньо;
В – не
володію.
АНКЕТА
1.
Прізвище, ім”я по батькові дитини
2.
Число, місяць, рік народження
3.
Домашня адреса
4.
З якого класу навчається в цій
школі?
5.
Чим цікавиться?
6.
Які гуртки відвідує?
7.
Що читає?
8.
Чим займається у вільний час?
9.
Чим особливо цікавиться?
10.
Які доручення хотів би виконувати
в класі?
11.
Які предмети подобаються? Які ні?
12.
Яку професію хочеш вибрати?
АНКЕТА
для виявлення
показників вихованості
учнів 5-11 класів
1.
Як ти вважаєш, яким повинен бути
твій одноліток?
2.
Що тебе особливо приваблює в
твоїх друзях?
3.
Що тобі не подобається в них?
4.
Якими якостями ти хочеш володіти?
5.
Від яких особистих недоліків ти
хотів би позбутися?
6.
Що ти для цього робиш?
7.
За що ти поважаєш свого
найкращого друга (подругу)
АНКЕТА
для виявлення
показників вихованості
учнів 1-11 класів
1.
Як ти вважаєш, яким повинен бути
учень?
2.
За що, крім хороших оцінок, тебе
завжди хвалять батьки, вчителі?
3.
Що ти знаєш в собі поганого?
4.
Що тобі особливо подобається в
твоїх товаришах?
5.
За що, крім поганих оцінок, тебе
частіше всього засуджують (наказують) батьки?
6.
Яким ти хочеш бути?
АНКЕТА
для виявлення
показників вихованості
для вчителів і класних керівників
1.
Вихованню яких якостей особистості школяра Ви
приділяєте особливо більшу увагу?
2.
Які позитивні якості найбільше ти
пічні для учнів Вашого класу?
3.
Які негативні риси характеру для
учнів Вашого класу?
4.
Перерахуйте основні якості
особистості, якими мають володіти вчителі
АНКЕТА
для батьків по
виявленню вихованості учнів
1.
Які позитивні якості характерні для Вашого сина (доньки)?
2.
Які негативні риси притаманні
Вашому сину (доньці)?
3.
Які найважливіші якості
намагається виховати у свого сина (доньки)?
4.
Що в поведінці сина (доньці)
найбільше заслуговує Вашого схвалення?
5.
Що в поведінці сина (доньки) Ви
найбільш частіше ганьбите, засуджуєте, наказуєте?
МЕТА І ЗАДАЧІ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО
МЕТОДИЧНОГО
ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ
У 2016-2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
* розвиток естетичних смаків і уподобань школярів,
залучення до прекрасного, до уміння сприймати і цінувати мистецтво;
* виховання школярів на загальноприйнятих нормах
етики і моралі;
* виховання гармонійно та всебічно розвинутої
особистості кожного школяра;
* надання допомоги батькам у сімейному вихованні,
творча співпраця з батьківською громадськістю;
* пошуки шляхів розвитку творчого потенціалу кожного
класного керівника;
* впровадження активних інноваційних форм виховної
роботи;
* вивчення і впровадження в практику педагогічної
майстерності класного керівника з питань психолого- педагогічного спілкування з
учнями різних категорій;
* розроблення та виконання програми організації
життя, діяльності учнів у позаурочний час;
* активізація роботи класних керівників з питань
збереження життя і здоров’я дітей як найбільшої цінності;
* пропаганда здорового способу життя, залучення до
занять спортом, фізкультурою, закалювання організму;
* поглиблення роботи щодо інформування школярів з
питань проблеми СНІДу в нашій державі;
* впровадження в систему виховної роботи заходів по
запобіганню насильства над дітьми, між дітьми, попередження травматизму.
Методичне
об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної
системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та
організаційну роботу класних керівників.
1. Основні завдання шкільного методичного
об'єднання класних керівників:
* підвищення теоретичного, науково-методичного рівня
підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки;
* забезпечення виконання єдиних принципових підходів
до виховання й соціалізації учнів;
* озброєння класних керівників сучасними
виховними технологіями та знанням сучасних форм і методів роботи;
* вивчення, узагальнення та використання передового
педагогічного досвіду роботи класних керівників;
* координування планування, організації та педагогічного
аналізу виховних заходів класних колективів;
* сприяння становленню й розвитку системи виховної
роботи класних керівників.
2. Функції шкільного методичного
об'єднання класних керівників:
організує колективне планування і колективний аналіз
життєдіяльності класних колективів;
координує виховну діяльність класних
колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
планує і постійно коригує принципи виховання та
соціалізації учнів;
організує вивчення та запровадження класними
керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
обговорює соціально-педагогічні програми класних
керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення передового
досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;
оцінює роботу членів об'єднання, клопочеться перед
аміні стацією школи про заохочення класних керівників.
3. Документація шкільного методичного
об'єднання класних керівників:
список членів методичного об'єднання;
річний план роботи методичного об'єднання;
протоколи засідань методичного об'єднання;
РОБОТА З БАТЬКАМИ
1.Участь у загальношкільних батьківських зборах
(протягом року)
2.Участь у батьківських лекторіях (протягом року).
3.Формування батьківських комітетів по класах.
Делегатів до батьківської ради школи (протягом вересня
4.Постійний контроль сімей ризику (протягом року)
5.Батьківські збори по класах (протягом року).
6.Підтримувати зв’язок з родинами, де виховуються
учні, схильні до правопорушень (протягом року).
7.Здійснювати правову освіту батьків (протягом року)
Класний керівник як адміністративна особа
зобов'язаний:
• організовувати навчально-виховний процес у класі;
• залучати учнів до систематичної діяльності в класному й загальношкільному колективі, а також налаштовувати стосунки з іншими колективами;
• вивчати вихованців та умови їхнього життя;
• фіксувати відхилення в розвитку й поведінці учнів,здійснювати психологічно та педагогічно обґрунтовану корекцію, у складних випадках інформувати адміністрацію;
• надавати допомогу вихованцям у вирішенні життєвих проблем;
• сприяти соціальному й правовому захисту дитини;
• вести документацію, що відображає перебіг і результативність виховної роботи (особові справи,класний журнал), контролювати ведення учнями щоденників;
• залучати до виховної діяльності вчителів - предметників, батьків, спеціалістів у різних галузях науки й мистецтва;
• постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації з питань педагогіки; психології.
• організовувати навчально-виховний процес у класі;
• залучати учнів до систематичної діяльності в класному й загальношкільному колективі, а також налаштовувати стосунки з іншими колективами;
• вивчати вихованців та умови їхнього життя;
• фіксувати відхилення в розвитку й поведінці учнів,здійснювати психологічно та педагогічно обґрунтовану корекцію, у складних випадках інформувати адміністрацію;
• надавати допомогу вихованцям у вирішенні життєвих проблем;
• сприяти соціальному й правовому захисту дитини;
• вести документацію, що відображає перебіг і результативність виховної роботи (особові справи,класний журнал), контролювати ведення учнями щоденників;
• залучати до виховної діяльності вчителів - предметників, батьків, спеціалістів у різних галузях науки й мистецтва;
• постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації з питань педагогіки; психології.
Рекомендації для класних керівників
1. Завести журнал планування і обліку
роботи з класом на весь період навчання.
2. Класний керівник повинен добре
вивчити кожного учня свого класу, його позитивні і негативні сторони, склад
сім'ї, матеріальне становище, тощо.
3. Дуже уважно потрібно підходити
до вибору старости та активу класу, які повинні бути першими помічниками в
роботі класного керівника.
4. У своїй роботі класний керівник
повинен планувати такі заходи, які б сприяли згуртуванню класу: конкурси,
екскурсії, змагання, туристичні походи, огляди художньої самодіяльності .
5. У багатьох учнів є певні
здібності до спорту, художньої самодіяльності, до літератури чи мистецтва, організаторські
здібності . Класний керівник повинен сприяти дальшому розвитку цих здібностей.
6. Класний керівник повинен
підтримувати тісні зв'язки з батьками.
7. Не рідше двох раз в семестр
класний керівник проводить батьківські збори, на яких інформує батьків про стан
успішності і дисципліни в класі, про труднощі і проблеми, які виникають в
окремих учнів, а також відзначає кращих учнів.
8. Класний керівник відповідно до плану
проводить класні збори, на яких учні обговорюють широкий спектр питань.
9. Якщо учень попадає в скрутне становище, то
класний керівник допомагає йому вирішити ці складні питання. При потребі
класний керівник сповіщає батьків.
10. У своїх планах класні керівники обов'язково
включають питання культури і поведінки
учнів, ціннісного ставлення до людини, природи , праці, до
себе , до власного здоров'я, здоров'я інших людей;
Циклограма роботи класного керівника
1.Аналіз виховної роботи за минулий рік.
2.Постановка виховної мети й завдань у поточному році.
3.Характеристика колективу класу та
соціальний паспорт класу.
4.Аналіз життєдіяльності класного колективу.
5.Робота з батьками учнів.
6.Спільна із громадськістю діяльність.
7.Індивідуальна робота з учнями.
8.Робота з учнями, що мають особливості в поведінці
(«група ризику»).
9.Взаємодія з учителями-предметниками.
10.Педагогічні спостереження.
11.Пошук джерел (література, Інтернет) для проведення
виховних заходів.
Щоденно:
1. * з’ясовувати причини відсутності на заняттях.
фіксація пропусків у класному журналі та шкільному журналі відвідування, в
особових справах (довідки);
* бесіди з учнями, що запізнюються;
* організація чергування по класі;
* індивідуальна робота з учнями;
* контроль зовнішнього вигляду учнів;
організація харчування учнів.
* Щотижня:
* проведення виховних годин у класі за планом
виховної роботи;
* перевірка щоденників;
* проведення заходів у класі за планом роботи;
* робота з активом класу, організація органів
учнівського самоврядування;
* контроль за виконанням доручень
* організація прибирання закріпленого за класом
кабвнету, території пришкільної ділянки;
* робота з батьками;
* робота з вчителями, що працюють в класі;
Щомісяця
* проведення класних зборів;
* проведення бесід з охорони життєдіяльності;
* організація чергування класу по школі;
* відвідування уроків учителів - предметників у
своєму класі;
* тестування та анкетування з метою вивчення
індивідуальних особливостей учнів та аналізу розвитку учнівського
колективу;
* контроль за станом підручників;
* відвідування учнів удома;
Один раз на семестр:
* оформлення класного журналу за підсумками
семестру, складання звіту;
* заповнення табелів успішності та видавання їх
учням;
* проведення батьківських зборів;
* участь у роботі методичного семінару;
* аналіз виконання плану роботи, корекція виховної
роботи;
* складання плану роботи на канікули.
Один раз на рік:
* аналіз і складання плану виховної роботи;
* проведення відкритого виховного заходу, здача його
сценарію;
* оформлення особових справ учнів;
* статистичні відомості про клас ( на 5 вересня);
* робота з підручниками (видача на початку навчального
року та їх повернення до бібліотеки наприкінці року);
* написання характеристик, актів обстеження ( за
необхідності);
Золоті правила класного керівника
1. Учитель має бути особистістю, привабливою для
дітей.
2. Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до
себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у
стосунках із нею чесний і відвертий.
3. Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма
учнями.
4. Учитель має бути веселим, жартівливим.
5. Учитель повинен раціонально використовувати свій
час.
6. Учитель має бути доброзичливим.
7. Учитель має постійно самовдосконалюватися,
розширювати свій кругозір.
8. Гасло вчителя: «Пізнай самого себе і допоможи в
цьому своїм учням».
9. Учитель повинен реалізовувати індивідуальний
підхід до дитини, вміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги.
10. Класний керівник має створити учнівський
колектив, у якому панують доброзичливі стосунки, шанобливе ставлення один до
одного.
11. Педагог повинен приймати тільки обдумані
рішення.
12. Учителю слід любити й захищати дитину, поважати
почуття.
13. Учителю необхідно виховувати в дітей
самодисципліну.
Вчитель - це та людина, яка любить дітей, володіє
педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути
сьогодні кращим, ніж учора, почуття поваги до самого себе.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКУ ВЕДЕ
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК
1. Класний журнал.
2. Особові справи учнів класу.
3. Табелі успішності та відвідування
занять учнів.
4. План виховної роботи класу.
5. Матеріали виховних годин, годин
спілкування.
6. Щоденники психолого-педагогічних
спостережень за учнями.
7. Розробки сценаріїв виховних заходів.
8.Щоденник спостережень за дітьми
девіантної поведінки.
9. Протоколи батьківських зборів.
10.Матеріали щодо запобігання дитячого
травматизму. Облік проведення інструктажів.
11.Класний куточок та літопис класу.
ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5 - ГО КЛАСУ
Приймаючи керівництво клапсом, ви стаєте людиною,
яка створює умови для адаптації дітей, настрій, задає тем у роботі. Це
відповідально, тому:
поважайте дитину. терпляче ставтеся до її недоліків,
заохочуйте ініціативу;
прислухайтеся та довіряйте класному колективу,
прагніть у всьому досягти взаємності, одже долати недовіру доводиться роками;
відстоюйте інтереси дитини, якщо це необхідно,
умійте поставити себе на її місце;
будьте об’єктивними за будь - яких обставин.
Основні напрямки методичної роботи
в Староскалатської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Організація
методичної роботи Староскалатської ЗОШ І-ІІІ ступенів ґрунтується на глибокому вивченні та аналізі
результативності навчально-виховного процесу, рівня професійної підготовки
педагогічних кадрів, координується курсовою перепідготовкою та іншими формами
підвищення кваліфікації.
Методична
робота – важлива складова
післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів,
спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного
педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів
навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного
процесу. Вона ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки
з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів
навчально-виховного процесу.
ОСНОВНІ
ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
1.Глибоке вивчення Конституції України і забезпечення
правового виховання школярів.
2.Виконання вимог
Закону України «Про освіту».
3.Забезпечення
міцних знань, практичних умінь і навичок з усіх предметів державного
компоненту.
4.Здійснення
виховання у відповідальності до завдань національно-культурного відродження,
ідеї служіння Богові і Україні.
5.Здіснення основних напрямків державної національної
програми «Освіта» (Україна ХХІ ст..) .
6.Вивчення і використання в практиці сучасних досягнень
психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.
7.Наукова організація навчально-процесу в школі,
виконання навчальних програм, вивчення та аналіз стану викладання, рівня якості
знань, умінь, практичних навиків і вихованості учнів, виявлення труднощів у
засвоєнні ними програмного матеріалу.
8.Виконання пропозицій органів управління освітою,
інспекторських перевірок, рішень педагогічної ради, положень статуту школи.
ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
1.Міжшкільні методичні об’єднання.
Форми
проведення роботи: - проведення відкритих уроків; - оперативні методичні
наради; - консультації, співбесіди; - взаємовідвідування уроків.
2.Методичні об’єднання класних керівників і вчителів
початкових класів. Форми проведення
роботи: - відкриті виховні заходи; - оперативні виховні заходи; - консультації,
співбесіди.
3.Школа молодого вчителя.
Форми
проведення роботи: - наставництво; - стажування; - консультації; - самоосвіта;
- взаємовідвідування уроків.
4.Група науково-педагогічної інформації.
Форми
проведення: - оперативні методичні наради; - впровадження передового
педагогічного досвіду; - огляд педагогічних видань.
5.Психохолого-педагогічний семінар.
Форми
проведення: - науково – практичні конференції; - зустріч із науковцями,
працівниками культури.
6. Школа педагогічної майстерності.
Форми
проведення: - проведення відкритих уроків; - консультації; - заходи в рамках
всіх структур методичної діяльності.
ЗМІСТ
МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Шкільні методичні об’єднання працюють згідно планів
(додається).
Організувати вивчення колективом роботи вчителів школи з
проблеми "Особистісно орієнтований підхід у навчально-виховній діяльності
як засіб творчого розвитку вчителя
й учнів" за такими напрямками:
-
впровадження педагогічних технологій навчання учнів;
- інтерактивні методи навчання;
- розвинене навчання в системі педагогічних
інновацій;
-
особисто орієнтований напрямок розвитку школи;
-
технологія особистісно орієнтованого
уроку;
-
психологія особистісно орієнтованого
навчання;
-
про побудову навчальних занять на основі особистісно орієнтованого підходу;
-
організація та проведення групових форм навчання.
Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя
Якість навчально-виховного процесу школи, його результати
певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та
методичної майстерності.
З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів
у школі проводиться спеціальна методична робота, яка спонукає кожного вчителя
до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів
педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям
вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує
підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
У процесі методичної роботи здійснюються підвищення
наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і
технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями
психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження
у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання
перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими
методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи
вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної
діяльності.
Методична
робота в школі передбачає такі напрями:
1)
поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й
розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та
методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення
науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з
урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;
2)
вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи;
збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки,
культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів,
володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація
оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з
позиції формування національної школи;
3)
освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд
питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням
відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних
матеріалів;
4)
освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики,
методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у
них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;
5)
систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо
змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних
державних нормативних документів;
6)
упровадження досягнень психології та окремих методик і передового педагогічного
досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних
колективів зразків національної культури і традицій,
Основні форми
методичної роботи в школі
Методичну
роботу в школі проводиться в індивідуальній і колективній формах.
Індивідуальна
форма
Ця
форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти.
Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює
систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури,
безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних
об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих
проблем, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення
експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо,
телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників
та ін.
Організація самоосвіти передбачає зв’язок самоосвіти з
практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти,
постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до
організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер
самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і
наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі
умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового
педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі
(доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату,
підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній
конференції та ін.).
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні
заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування
проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок
педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами
працівника школи і виконують покладені на них обов’язки. Керівник закладу
освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів
відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні
навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати
стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
Колективні
форми
Відкриті уроки — одна з колективних форм методичної
роботи, їх мета — підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання
відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного
досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв’язання
завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення
відкритих уроків необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення,
науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних
зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення
його підсумків кваліфікованими спеціалістами.
Взаємовідвідування вчителями уроків — має істотне
значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і
недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він
може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок
менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той
момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у
молодшого колеги.
Предметні методичні об’єднання вчителів або предметні
комісії — центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та
передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Вони
створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів. Існують
також методичні об’єднання вчителів початкових класів та об’єднання класних
керівників і вихователів. Методичні об’єднання можуть заслуховувати й
обговорювати доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову
фахову літературу, організовувати взаємовідвідування уроків, проведення і
обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних
засобів навчання. У їх компетенції — організація консультацій для молодих
учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальних планів
самоосвіти.
План роботи методичного обєднання складають на навчальний
рік. На першому організаційному засіданні обирають голову і секретаря терміном
на один рік, обговорюють проект плану роботи і доповнюють його, обмінюються
досвідом з питань підготовки до нового навчального року.
Бажано,
щоб на кожному з чотирьох засідань методичного об’єднання було проведено
відкриті уроки різних типів із складних тем програми досвідченими учителями.
Одну із запланованих для обговорення доповідей варто присвятити темі відкритого
уроку. На засіданнях необхідно виробити й ухвалити рекомендації з
обговорюваного питання, впровадження яких у практичну діяльність членів
об’єднання перевіряє голова методичного об’єднання. На останньому з них
обговорюють додатки до екзаменаційних білетів, підводять підсумки діяльності
об’єднання за рік, накреслюють завдання на наступний навчальний рік.
У системі шкільних і міжшкільних предметних методичних
об’єднань можуть створюватися творчі (проблемні) групи у складі 8—10 добре
теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних
проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп’ютера у
навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної
дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи
залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним
етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного
вирішення досліджуваної проблеми.
Методичні кабінети — створюють у великих основних і
середніх школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони
знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового
педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних
та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем
навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні
прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих
педагогів та ін.
Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є
залучення їх до розробки актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову
проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробки можна було залучити
всіх педагогів школи.
Семінар-практикум — продуктивна форма методичної роботи.
Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу
з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали
учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.
Педагогічні читання — сприяють підвищенню педагогічної
майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового
педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх
можна організувати у школі, районі, області, країні.
Положення про методичне
об’єднання
класних керівників
Методичне об’єднання класних
керівників – це структурний
підрозділ внутрішньошкільної системи управління виховним процесом, який
координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
Основні завдання
методичного об’єднання класних керівників
1. Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки.
2. Забезпечення реалізації єдиних принципових підходів до
виховання і соціалізації учнів.
3.Озброєння класних керівників
сучасними виховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи.
4. Координація планування, організації та педагогічного
аналізу виховних заходів класних колективів.
5.Вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного
досвіду роботи класних керівників.
6. Сприяння створення й розвитку системи виховної роботи класних колективів.
Функції методичного об’єднання класних керівників
1.Організовує колективне планування й колективний аналіз діяльності класних
колективів.
2. Координує виховну діяльність класних колективів та організовує їхню взаємодію в
педагогічному процесі.
3. Визначає та узгоджує
принципи виховання та
соціалізації учнів.
4. Організовує вивчення та застосування класними
керівниками сучасних технологій
виховання, форм і методів виховної роботи.
5. Здійснює обговорення
соціально-педагогічних програм класних керівників і творчих груп
педагогів, матеріалів узагальнення
передового педагогічного досвіду класних керівників.
6.Оцінює роботу
членів об’єднання, подає адміністрації школи пропозиції щодо заохочення
класних керівників.
1.Функіональні обов’язки керівника
методичного об’єднання класних керівників
Керівник методичного об’єднання
класних керівників:
1.Відповідає за:
а) планування, підготовку,
здійснення та аналіз діяльності ШМО;
б) поповнення кейсу класного
керівника;
в) своєчасне впорядкування
документації ШМО та проведених заходів;
2. Разом з адміністрацією
навчального закладу контролює:
а) виконання класними
керівниками їхніх функціональних обов’язків;
б) підвищення
науково-методичного рівня виховної роботи.
3.Організовує:
а) взаємодію класних керівників
між собою та з іншими структурними
підрозділами школи;
б) відкриті заходи, семінари,
конференції, педагогічні читання тощо;
в) вивчення, узагальнення та використання на практиці передового педагогічного досвіду
роботи класних керівників;
г) консультації з питань
виховної роботи.
4.Координує планування, організацію та педагогічний аналіз виховних
заходів класних колективів.
5.Сприяє створенню та розвитку системи виховної роботи класних колективів.
6. Керує діяльністю творчих груп класних керівників.
Засідання ШМО класних керівників проводиться 4-5
разів на рік; перше (організаційне) –
у вересні, інші – 2 рази на семестр.
Перспективний план роботи ШМО затверджують на першому засіданні.
1.Документація шкільного методичного
об’єднання класних керівників
1.Список членів МО.
2.Річний план роботи МО.
3.Протоколи засідань МО.
4.Аналітичні
матеріали за підсумками
проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії
довідок, наказів).
5. Плани роботи творчих груп.
6. Теоретичні та практичні розробки з
проблемних тем творчих груп.
7. Інструктивно-методичні документи
щодо виховної роботи в класних колективах і діяльності класних керівників.
8. Матеріали «Кейс класного керівника»
2. Структура плану роботи шкільного
методичного об’єднання класних керівників
1. Стислий аналіз роботи ШМО в минулому навчальному році.
2.Педагогічні завдання ШМО.
3.Календарний план роботи ШМО,
який включає:
план засідань ШМО;
- графік
відкритих заходів класів;
- план участі
методичного об’єднання класних керівників в масових заходах школи;
4.Підвищення рівня фахової
майстерності класних керівників:
- самоосвіта класних керівників;
- участь у курсовій перепідготовці;
- підготовка класними керівниками творчих
робіт, виступів, доповідей
робота з атестації педагогів.
5.Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи класних керівників.
Протокол № 1
засідання шкільного методичного
об’єднання класних керівників
( назва навального закладу )
Дата проведення:
Присутні:
Порядок денний:
1.
2.
3.
І. Слухали: доповідь голову ШМО класних керівників ( прізвище,
ініціали)
про …
Виступили: ( прізвище, ініціали
) короткий зміст виступу
Ухвалили:
ІІ. Слухали:
Виступили:
Ухвалили:
ІІІ. Слухали:
Виступили:
Ухвалили:
1.
2.
3.
Голова ШМО ( підпис) (ініціали, прізвище)
Секретар ( підпис) (ініціали, прізвище)
Аналіз роботи
методичного об’єднання класних
керівників
Орієнтовна схема
аналізу роботи ШМО класних керівників.
1.
Постановка і досягнення мети і завдань роботи методичного об’єднання (як у цілому
досягнуто поставленої мети).
2.
Діяльність щодо досягнення поставленої
мети:
- методична тема, над якою працювало МО;
- проблеми над яким працювали члени ШМО (подаються у вигляді таблиці):
№
|
Прізвище, імя, по-батькові
|
Проблема, над якою
працював
|
Форма звіту
|
1.
|
Зміцнення здоров’я школярів
|
Реферат, виступ на педагогічному всеобучі для батьків
|
|
2.
|
Використання КТС в роботі з учнями
|
Серія відкритих виховних заходів, розробка методичних рекомендацій.
|
|
3.
|
Створення умов для формування в
учнів ціннісного ставлення до праці.
|
Виступ на педраді
|
3.
Виконання плану засідань МО.
4.
Форми роботи МО:
- участь у роботі педагогічної ради з питань
виховної діяльності;
- участь в роботі батьківського лекторію;
- відкриті виховні заходи;
- ділові ігри, тренінгові заняття.
5.
Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду з
проблем виховної діяльності (чий досвід вивчався, форми
узагальнення).
6.
Робота над підвищенням
професійно-педагогічної майстерності класних керівників:
- атестація педагогічних кадрів;
- самоосвітня
діяльність;
- організація
з молодими та новопризначеними класними керівниками.
7.
Участь у методичних заходах району, міста, області:
- виставки педагогічної майстерності;
- методичні тижні;
- участь у роботі районного МО класних керівників;
- участь у конкурсі «Класний керівник», і т.д.
8.
Висновки щодо якості роботи методичного об’єднання:
- результативність роботи ( кількісні та якісні показники, наприклад призові місця,
переможці конкурсів, розробка нових методичних матеріалів);
- найбільш ефективні форми роботи і засоби, що
сприяли досягненню високих результатів;
- причини зниження результативності роботи (
відсутність чітко визначеної мети
діяльності ШМО, нераціональний розподіл відкритих виховних заходів,
перевантаження класних керівників)
- завдання на наступний період( з
врахуванням вищезазначених висновків)
ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ МЕТОДИЧНОГО ОБ`ЄДНАННЯ
КЛАСНИХ
КЕРІВНИКІВ НА 2016 – 2017 н/р
№
|
Зміст роботи
|
Термін виконання
|
Відповідальні
|
1.
2.
3.
4.
5.
|
Аналіз
роботи методичного об’єднання класних керівників за 2015
– 2016 навчальний рік.
Визначення основних напрямків методичної та виховної
роботи на 2016 – 2017 н/р.
Розвиток фізичних якостей учнів, підвищення інтересу до
заняття фізкультурою і спортом.
Компетентістний підхід у виховній роботі.
Обговорення плану роботи методичного об’єднання класних
керівників на 2016 – 2017 навчальний рік.
|
вересень
|
Керівник МО
Члени м/о
Рибак А. В.
Члени м/о
Керівник МО
|
1.
2.
3.
4.
|
II. ЗАСІДАННЯ
Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових
класів.
Запобігання торгівлі людьми.
Виховання правової культури – шлях до побудови правової
держави.
Креативність як показник творчого потенціалу учнів
середньої школи.
|
листопад
|
Василюк Г. Я.
Члени м/о
Павлюк Г. І.
Гончарик О. Я.
Гайдамаха О. Я.
|
1.
2.
3.
4.
|
III. ЗАСІДАННЯ
Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх
інтересів та потреб.
Особливості спілкування з підлітками: труднощі
спілкування з педагогічно запущеними підлітками; проблема етики спілкування
вчителя з учнями.
Батьківські дебати. Забезпечення психолого-педагогічної
допомоги батькам у вихованні дітей.
Гармонізація родинного та шкільного виховання на
засадах педагогіки життєтворчості.
|
лютий
|
Члени м/о
Павлюк Г. І.
Гончарик О. Я.
Рибак А. В.
Члени м/о
Задорожна Є. Б.
|
1.
2.
3.
4.
|
IV. ЗАСІДАННЯ
Формування господарської відповідальності,
підприємливості та ініціативи, підготовка школярів до життя в ринкових
умовах.
Семінар. Використання інформаційно-комунікаційних
технологій у начально-виховному процесі.
Моральне-етичне виховання школярів.
Підсумки роботи з виховання учнів у навчальному році та
визначення завдань колективу школи на новий навчальний рік.
|
травень
|
Члени м/о
Павлюк Г. І.
Косідло Г. Б.
Керівник МО
|
РОБОТА
МЕТОДИЧНОГО ОБЄДНАННЯ
КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ
МІЖ ЗАСІДАННЯМИ
№
|
Зміст роботи
|
Термін виконання
|
Відповідальні
|
1.
2.
3.
4.
|
ПІСЛЯ I ЗАСІДАННЯ
Захист прав дітей
від негативного впливу продукції, яка пропагує культ насильства, жорстокості,
розпусти.
Профілактика
поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей, учнівської молоді,
батьківської громадськості.
Проведення
анкетування класних керівників з метою з’ясування труднощів у роботі.
Робота класних
керівників з естетичного виховання.
|
жовтень
|
Члени м/о
Члени м/о
Голова МО
Члени м/о
|
1.
2.
3.
|
ПІСЛЯ II ЗАСІДАННЯ
Круглий стіл.
«Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків. Організація
заходів із запобігання закріплення агресивних форм поведінки школярів».
Формування
навичок здорового і безпечного способу життя дітей і підлітків.
Діти України.
Соціальний захист дітей.
|
грудень
січень
|
Гончарик О. Я.
Рибак А. В.
Приходцева Л. В.
|
ПІСЛЯ III ЗАСІДАННЯ
Формування
екологічної культури особистості, залучення учнів до активної екологічної
діяльності.
Психологічні ігри
в роботі керівника. Психологічний практикум. Роль умов життя, навчання й
виховання у формуванні характеру.
Діяльність
класного керівника з питань запобігання дитячому травматизму.
|
квітень
березень
|
Члени м/о
Задорожна Є. Б.
Члени м/о
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий