9 клас.

(Історія України)

  Тема уроку: Культурне та господарське життя нашого краю у другій половині ХІХст.

                   Мета уроку:

·        охарактеризувати розвиток культури і побуту нашого Тернопільського краю у т. ч. нашого села Ст. Скалат, і його внесок у формування і консолідацію української нації; використовуючи зібраний матеріал у краєзнавчому куточку школи, зробивши висновок про особливості побуту і культури рідного села і його внесок в розвиток культури і побуту західних українців і всього українського народу вцілому;

·        продовжити розвивати вміння працювати з історичними джерелами та іншим історичним матеріалом;

·        виховувати інтерес до історії свого народу і особливо до своєї малої Батьківщини.

Обладнання: 

·        роздавальні картки з текстом і джерелами інформації;

·        повідомлення, підготовлені учнями, як випереджувальне    завдання;

·        світлини;

·        речі з шкільного музею – світлиці.

Література:

·        “Bіblіotekі oswіtowej”. Ст.. 245

·        Газета “Гомін волі”, №3. 15 січня 2010р.

·        Газета “Гомін Волі”, №43. 22 Жовтня 2010р.

·        Григорій Гайдамаха. Наш Скалатський край із глибини століть. с. Ст. Скалат. 2005.

·        Григорій Гайдамаха. “Про священників та “Просвіту”. Ст. Скалат.: 2008.

·        Дані Тернопільського обласного архіву.

·        Місцеві статистичні дані

·        Ольга Василишин. Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса. Нарис-путівник. 2007.

·        Підручник

·         Спогади односельчан

·        Тетяна Добенька. Свята гора. Слідами Божої Матері. С. Полупанійка. 2008.

     Основні поняття:  нація

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Очікувані результати:

·        учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «нація»;

·        аналізує стан розвитку культури,  визначає особливості повсякденного життя українського народу, його традиції та побут;

·        самостійно працює, здійснює взаємонавчання, аналізує та узагальнює, працює в групах, розвиває творчі здібності;

·        відчуває інтерес до вивчення історичного минулого рідного краю.                                       

 

     Хід уроку.

 І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до уроку

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Фронтальне опитування.

                        Запитання.

1.     Назвіть і покажіть на карті західноукраїнські землі. До якої імперії вони входили?

2.     Як розвивалося господарство нашого Тернопільського краю у др. пол. ХІХст.?

3.     Яким було в краї суспільно-політичне життя?

4.     Чи були на Тернопільщині факти, які говорили про те, що народ, а особливо інтелігенція, молодь, були незгідні з політикою існуючої влади?

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Незважаючи на те, що польські позиції в краї зміцнювалися, а айстро-угорська влада їх заохочувала, в нашому краї, як і в усій Західній Україні, продовжувала формуватися українська нація.

   Робота з поняттям:

             “Нація” – це форма спільноти людей, яка виникає історично і формується на певній території під час спільної діяльності у процесі злиття, консолідації населення завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів. (Учні висловлюють свою думку щодо поняття, після цього записують правильне визначення)

             

  Проблемне завдання.

Учитель.   На основі опрацьованого сьогодні матеріалу, ви повинні зробити висновок про те, що у др. пол. ХІХ ст. у нашому краї, як і в усій країні відбувається становлення і консолідація української нації, вказати на факти, які негативно впливали на цей процес.

 ІV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

                          Метод “Акваріум”

   Методичний коментар.    Учні поділяються на групи. Кожній з них дається на опрацювання текст, на основі якого вони повинні визначити чинники формування української нації в нашому Тернопільському краї. У кожній групі має бути учень, який готував матеріали місцевого краєзнавчого характеру. Він має доповнити тексти кожної групи місцевим матеріалом.

     Учні опрацьовують свої тексти і кожна група по черзі займає місце у центрі класу і там 2-3хв. обговорює своє завдання і робить висновок на основі проблемного завдання.

     По ходу відповідей груп складається узагальнююча таблиця “Основні чинники формування української нації в нашому краї у др. пол. ХІХст.” (культура і побут), (позитивнее і негативне).

  1-а группа

     1869р. в Австро-Угорській імперії здійснено реформу початкової освіти, яку в Східній Галичині проведено лише 1873р. Обов’язковим початковим навчанням мали бути охоплені діти віком від 6 до 14 років. Школи виводилися з підпорядкування церкви і передавалися під контроль світської влади. Керівництво освітою здійснювала Головна крайова влада за допомогою рад у новостворених освітніх округах в Галичині. Більшість у раді крайовій мали поляки. Згідно шкільного статуту 1895р., початкові школи поділялися на два типи: нижчий(сільський.)–одно-дво-трикласні школи і вищий (міський)-чотири-п’яти- шестикласні школи. До кінця ХІХст. В краї діяло длизько 500 шкіл (переважно тільки початкові), в більшості з них навчання велося польською мовою. Багато сіл взагалі не мали шкіл.

  Учень – краєзнавець: Чого не можна сказати про наше село Ст.. Скалат. Мені відомо, що перша школа появилася у нашому селі ще 1844р. і вчителькою у ній була пані Мальчус. Оскільки у нашому селі майже половина населення були поляки, то очевидно у цій школі навчання велося теж польською мовою. Відомо також, що окремого приміщення школа не мала, але розміщувалася у приватних будинках.

  2-а група

     Заслуга у відкритті 1898р. першої української гімназії у Тернополі належить О. Барвінському (на межі століть українські гімназії були тільки у Львові і Перемишлі, а в Чернівцях і Коломиї тільки укр. гімназійні класи). Будучи з 1891р. послом Австрійського парламенту О. Барвінський скористався слушною нагодою: в ситуації, коли прем’єр - міністру не вистарчало декількох голосів для прийняття одного з важливих питань, Барвінський погодився надати голоси 3-х незалежних укр. послів в обмін на заснування укр. гімназії в Тернополі. Завдяки дипломатичному хисту нашого видатного земляка вже 15 жовтня 1898р. при польській гімназії відкрито перший український клас. Ця гімназія стала справжнім освітнім центром в краї.

  Учень-краєзнавець: Мені відомо, що саме у цій гімназії навчався наш славний земляк Лесь Курбас, коли проживав у свого дідуся Пилипа Курбаса, що був тоді парохом у нашому селі Ст. Скалат. Сюди він приїздив на вихідні і спілкувався з нашими односельчанами – своїми ровесниками.

      3-я група

     За умов нової хвилі колонізації великого значення набуло поширення освіти серед українського населення. Цю функцію взяло на себе “Руське Товариство Педагогічне”, товариство “Громада”, створене у 1863р. за участі Івана Пулюя (ще одного славного земляка) – існувало у Тернополі до 1899р.(це було учнівське товариство, метою якого були просвітництво і національно-культурна праця). Але найбільше тут відзначилося товариство “Просвіта” – філія “Просвіти у Тернополі була створена у 1876р. за участі О. Барвінського.По всьому краю Тернопільському “Просвітою”створювалися читальні, давалися українські концерти, вистави. 1892р. у Бережанах створено українське музичне товариство “Боян”, а у Теребовлі – “Руську бібліотеку”. Враховуючи те, що 53% населення Галичини були неписьменними. Діяльність українських культурно-освітніх організацій відіграло велику роль не тільки в піднесенні національної свідомості, але  й  у ліквідації елементарної неграмотності. Варто врахувати, що відсоток неграмотних людей на селі був більшим, ніж у місті, але 70% мешканців сіл були українці. Тому, мабуть перші читальні “Просвіти” виникали на селі.

    Учень-краєзнавець: Мені відомо, що в нашому Підволочиському районі перша читальня “Просвіти” виникла у селі Староміщина. Але ось у нашому селі читальня “Просвіти виникла” появилася лише на поч. ХХст. У 1914р. і її творцем і фундатором був отець Григорій Планида. У мене в руках є маленька брошурка “Стороскалатська “Просвіта”, яку випустив наш односельчанин Григорій Гайдамака. Зберігся будинок, де розміщувалася читальня, є багато світлин про членів “Просвіти”.

      4-а группа

    Центром громадського життя української інтелігенції стала “Руська бесіда”, створена 1884р. у Тернополі О. Барвінським. Позитивний вплив на піднесення українського руху спраівило відвідання краю в різні часи

Т. Шевченком, І. Франком, П. Кулішем, М. Грушевським, М. Драгомановим,

 М. Пимоненком.

     У 1894-1896рр. надруковано першу історичну працю про Тернопіль – “Місто Тернопіль і його околиця” П. Білинського, яка і сьогодні є цінним джерелом вивчення історії рідного подільського краю.

     ХІХ ст. прийнято єдині стандарти відліку часу, з 1892р. тернопільський магістрат ввів у місті середньоєвропейський час (стр. годинників переведено на 44хв. назад) з 1898р. – у місті введено електричне освітлення, проведено каналізацію, на вулицях міста появилися перші автомобілі (дорожній Рух був лівостороннім). 2 січня 1897р. у Тернополі запрацювали перші телефонии (41 апарат) – перев. В урядових установах. З 1896р. – починається історія міського стадіону (спорудженого на честь 300-річчя Берестейської унії). Появилися в місті перші велосипеди.

   Учень-краєзнавець:  Відомо, що серед людей видатних, що побували у нашому краї, був І. Франко. Він двічі побував у Підволочиському р-ні. і при тому не тільки в Підволочиську, але й селах р-ну – двічі в Качанівці, а також в Супранівці, де зараз діє створений музей І. Франка.

     5-а группа

     Нововведення, що запроваджувались у містах, фактично не зачипили сільських мешканців, що жили своїми турботами та традиціями. Саме про це нам найбільше розповість зібраний учнями нашого класу краєзнавчий матеріал, що розміщений у музеї-світлиці нашої школи.

 Методичний коментар.  Цю частину уроку можна првести в кімнаті школи, де розміщений музей-світлиця.   (Додаток 1.)

  Розповідь 1 учня: про знаряддя і посуд, а також меблі, одяг, якими користувалися односельчани у ті часи ХІХст.

  Розповідь 2 учня: про обряди та звичаї (на прикладі “Обряду вінкоплетення”).

  Розповідь 3 учня: про народне мистецтво: вишивку, різьбу по дереву, гончарство, що переважало в селі.

  Розповідь 4 учня: про вірування, храми і Святі містя в рідному селі.

 (Розповіді супроводжуються світлинами та показом речей шкільногомузею-світлиці)

  V. Узагальнення і закріплення питання через вирішення проблеми.

                          

                                          Робота з таблицею.

                               (За результатами роботи учнів).

           “Основні чинники формування української нації в краї”

Позитивні чинники	Негативні чинники
1.     наявність території споконвічного проживання українців; 2.     зв’язки з Наддніпрянською Україною через її представників; 3.     зростання впливу української інтелігенції; 4.     зростання інтересу до свого минулого; 5.     зростання національної свідомості народу; 6.     вивчення і популяризація усної народної творчості і звичаїв укр. народу.	1.     відсутність власної державності; 2.     поділ території краю між двома імперіями; 3.     антиукраїнська освітня політика; 4.     національна ідея ще не опанувала всі верстви населення.

    Учитель: Отже, попри всі труднощі, що пов’язані були з колоніальною політикою обох імперії, все ж таки, особливо, через розвиток культури українська нація не тільки не зникла, але помалу консолідувалася, заявляючи про себе у кожній сфері життя. І добре, що до цього процесу доложилися наші земляки, зберігаючи, захищаючи і відтворюючи своє рідне.

VІ. Підсумок уроку.

Основні висновки до уроку формулюються учнями за допомогою методу «Рефлексія».

Продовжте речення: 
— Сьогодні на уроці я зрозумів/зрозуміла … . 
— Мені було цікаво … . 
— У мене добре вийшло … . 
— Мені було складно … . 
— Мені хотілося б навчитися… . 

VІІ. Домашнє завдання.

1.     Підготуватись до уроку підсумкового контролю