21 листопада – День гідності і свободи
Вступне слово учителя
Цей захід присвячується - Небесному українському братству – тим, хто
майже 100 років тому творив УНР, учасникам
Української Революції та національно –
визвольних змагань 1917-1921рр., героям Крут,
шістдесятникам, учасникам дисидентського
руху, Героям Небесної Сотні Революції Гідності
і сьогоднішнім захисникам нашої незалежності – солдатам на Східному
фронті.
Вед 1. Президент України Петро Порошенко підписав укази про щорічне відзначення 21 листопада Дня гідності і свободи, а 22 січня – Дня соборності України.
«З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження і донесення до сучасного та майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та в листопаді 2013 року – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, постановляю: встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада», – йдеться в указі президента №872 від 13 листопада.
Вед 2. 21 листопада 2013 року уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна - ЄС (підписання мало відбутися 28-29 листопада на саміті Східного партнерства у Вільнюсі). Пізно ввечері на знак протесту проти такого рішення уряду на майдані Незалежності в Києві почали збиратися люди. Народний протест розвинувся в національну революцію
Революцію було названо Євромайданом, але цей термін передавав її суть тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня, коли за наказом українського режиму протестувальників розганяв спеціальний підрозділ «Беркут». З цієї ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію — боротьбу за людську та національну гідність громадян України.
Дуже вдало сказано, що, шукаючи Європу, ми знайшли Україну.
Єдиний символ Революції гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. «Україна – це територія гідності і свободи.
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа - частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія...
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
Гімн України
В 1. - Минуло три роки із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану. Чим була революція для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.
В 2. Гідність за визначенням, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.
В1. - Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві, зокрема, у Цивільному кодексі: гідність визнано особистим немайновим благом, 201-ша стаття; задекларовано право на повагу і недоторканність "гідності та честі" фізичних осіб, пункти 1,2 297-ї статті; зафіксовано право фізичних осіб звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі, третій пункт 297-ї статті; приниження "честі та гідності фізичної особи" визнано моральною шкодою, яка підлягає відшкодуванню, 23-тя стаття.
В 2. -Я жодного разу не чув, щоб хтось із простих громадян зміг захистити свою гідність у суді.
-Що таке гідність. Чи бачили ми її? Чи маємо ми її?
В 1. - Революція 2013-2014 років, на моє переконання, це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й РФ – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.
Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.
Звучить пісня Океану Ельзи «Мить» кліп
В 2. -Я бачила гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які , завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.
Але я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?"
Слова дітей:
Читець:
Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша, хоч і розп’ята на хресті історії, але жива.
Читець:
Воскреснемо! Бо ми живемо на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо нам усміхається зі своєї високості.
Читець:
Воскреснемо! Бо світить нам крізь віки пророцтво Тарасове: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля!».
Читець:
Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель. Високо підведімо голови, як це одвіку було написано нам на роду.
Читець:
Так, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Вкраїну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної землі.
Читець:
Наш народ ішов до цього дня через утиски, в’язниці та Сибіри, йшов довго, впродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність, оскільки найтяжчим гріхом вважали… любити свою землю.
В 1. -Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.
Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.
В 2. -Я бачив гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.
І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів США, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.
Страшна звістка з майдану 22 січня облетіла весь світ.
Саме 22 січня зранку на Євромайдані під час штурму снайпер застрелив мешканця Дніпропетровська вірменина Сергія Нігояна.
Сценка «Зустріч» (Сергія Нігояна та Героя Крут)
Ведуча
Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
Герой Крут
“За що тебе? ”
Сергій Нігоян
“За Україну, друже мій.”
Герой Крут
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?”
Сергій Нігоян
“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”
Герой Крут
“А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.
Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть… а жити так хотів.”
Сергій Нігоян
“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни – син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин.”
Ведуча
… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
Разом
” За Україну нас вбивають, брате мій.”
В 1. Згодом стало відомо про ще одного вбитого – білоруса Михайла Жизневського. У суботу від важких поранень, отриманих 22 січня на вул. Грушевського під час зіткнень з міліцією, після кількох перенесених операцій і не виходячи з коми, в київській лікарні помер 45-річний Роман Сеник. 22 січня у лісосмузі поблизу Борисполя знайшли мертвим викраденого і замордованого невідомими львів’янина Юрія Вербицького.
Вони стали першими з Небесної сотні, хто поліг на Грушевського, пожертвувавши собою як заради тих, хто відстоював на Майдані власну гідність, так і задля гідного майбутнього кожного українця. Активістів не ділили за національностями. Всі були просто “майданівцями.
В 1. -Я бачив гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Я бачив гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів.
В 2. -Я бачив гідність журналістів і операторів на Майдані,
Я бачив гідність кримських мусульман, котрі запропонували православним українського патріархату правити служби в своїх мечетях, я бачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.
Крим
Несамовитий Третій Рим,
Судомлячись фантомним болем
від Криму захищає Крим,
Себе вкриваючи ганьбою.
Чергові карлики Кремля
Не усвідомлюють уперто
Що це давно не їх земля.
Але імперська хить інертна.
Давно почив СРСР.
Та, не питаючи народу,
Несе російський БТР
Ніким не прохану «свободу»
«Хотят лі рускіє войни» –
Писав колись поет нещиро.
Не знаю. Тільки їх сини
Уперто не бажають миру.
В 1. - Що є негідно? Негідно – роздягати людину на морозі. Негідно – викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати. Негідно – убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти. Подумай проце.
Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти .
Вед. 1.Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.
Вірність і мужність – ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!
Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу – вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Це герої залишили для нас здавалось би такі божевільні кличі: Або все – або нічого! Або пан – або пропав! Перемога або смерть!
Вірш Л.Костенко «Доборолися! Добалакались!»:
Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
Незалежною хоч на мить –
Від кайданів, що волю сковують,
Від копит, що в душу б’ють,
Від чужих, що тебе скуповують,
І своїх, що тебе продають?!
Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
Українського пекла гримаси
Упеклися мені. Упеклись!
Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
І віки безголів’я вогонь, –
Хай він спалить усе це нікчемство
Українського пекла вогонь!
Вед. 2. Історія і сучасність різних цивілізацій, культур, народів – це історія і сучасність їхніх героїв.
Історія і сучасність України, українського народу – це твір героїв України, це діло людей, які віддали всі свої сили, і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. Україна – це діло героїв, які поставили добро рідного народу понад свої особисті та будь-які інші інтереси і були вірними своїй ідеї до останнього подиху. Пом’янімо їх хвилиною мовчання Пісня «Пливе кача»
Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав,
Пам’ятайте про тих, хто не встали, як впали,
Пам’ятайте про тих, хто згоріли, мов зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що лягали під танки…
Є в місцях на Вкраїні невідові останки…
Є в лісах, є у горах, і є під горою_
Менше в світі могил, ніж безіменних героїв…
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні_
Хай відомими стануть всі герої безвісні…
Кліп Христини Панасюк «Білі лебеді»
Комментариев нет:
Отправить комментарий