Урок 20                        9 клас

                          (Історія України)

  Тема уроку: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849рр. в Австрійській імперії. Події у нашому краї.

Мета уроку:

·        з’ясувати, як розгортався національно-визвольний рух в Галичині (в т. ч. у нашій Тернопільському краї), Буковині і Закарпатті під час революції 1848-1849рр. в Австрійській імперії;

·        розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії, історії України і нашого краю, а також опрацьовувати історичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки і узагальнення;

·        на прикладах національно-визвольної боротьби в Західній Україні, в т. ч. на Тернопільщині, розвивати в учнів патріотичні почуття.

  Основні поняття: Головна руська рада, «Зоря Галицька», автономія.

  Основні дати: 1848р. – скасування панщини в Галичині і створення відділів Головної Руської ради на Тернопільщині.

  Обладнання: карта, атласи, таблиця, документи.

  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                             Хід уроку.

   І. Організаційний момент.

  ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

                      Бесіда за запитаннями.

1.     Що вам відомо про революцію 1848-1849рр. в країнах Європи?

2.     Які держави вона охопила? Покажіть їх на карті.

3.     Які вимоги висували повстанці в цих країнах?

4.     Назвати і показати на карті українські землі, які входили до складу Австрійської імперії.

5.     Яким було соціально-економічне становище цих земель в т. ч. Тернопілля?

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель: Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західно - українських землях під час революції 1848-1849рр. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів». Не оминули ці події нашу Тернопільщину і жителі нашого краю внесли свою частку у загальноєвропейську історію.

  ІV. Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу.

  Про революційні події в Галичині учні довідуються з розповіді вчителя та одночасного складання ланцюжка подій після опрацювання документів (робота в малих групах).

                      Революційні події в Галичині.

 Березень 1848р. – повстання робітників, ремісників, студентів у Відні. До них приєднуються селяни. Повстанці вимагають скасування кріпосного права, поліпшення економічного становища.

  15 березня 1848р. проголошення Конституції в Австрійській імперії, яка передбачала скликання парламенту й проголошення прав і свобод. Населення Львова вітає прийняття Конституції, відбувається формування національної гвардії, в т. ч. у Тернополі і Бережанах.

         

  17 березня 1848р. – створення нового уряду. Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України.

                         

  13 квітня 1848р. – створення поляками у Львові Центральної Ради Народової. Поляки вимагали перетворення Галичини на польську автономну провінцію, бо вважали, що західні українці повинні відмежуватися від решти українців і приєднатися до поляків, бо вони є гілкою польського народу.

                                             

  16 квітня – указ про скасування панщини. Панщина в Галичині скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії – з 15 травня 1848р.

  Група 1.  

  Робота з документом “Уривок з імператорського указу виголошеного у Львові 14 травня”.  

   “1. всі панські та інші кріпосні повинності як земельних господарств, так і халупників та комірників [найбіднішого селянства] з 15 травня 1848р. припиняються

2. Існуючі сервітути залишаються недоторканими і піддані, якщо вони побажають користуватися сервітутними правами, зобов’язані за це давати відповідну плату, яка встановлюється, насамперед, шляхом добровільних угод між ними і їх панами…”

                                              Завдання.

1.     Який пункт цього указу селянам подобався більше?

2.     Чому питання про сервітути вирішувалося на користь пана?

  Учитель: Оголошення указу радо зустріло населення Галичини. На честь цієї події поставило величезну кількість пам’ятних хрестів по всьому краї. Багато з них знищені за радянських часів.

  19 квітня 1848р. – львівські українці надіслали петицію імператору з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері (запровадження в школах української мови, видання законів на українській мові, знання української мови чиновниками). Невдовзі почала виходити перша газета українською мовою “Зоря Галицька”.

                                                           

  Травень 1848р. – українці Галичини створюють Головну Руську Раду, яку очолив Г. Яхимович. Серед її засновників були уродженці Тернопілля Степан Качала та Іван Борисикевич.

   У Бережанах, Підгайцях, Зборові, Залізцях, Бучачі, Чорткові, Збаражі, та Тернополі, як і в інших містах Галичини, створено відділи ГРР. А головою окружного відділу в Тернополі обрано священника народовця Михайла Зілинського. По всій Галичині, в т. ч. і на Тернопіллі проводилися народні віча під синьо-жовтими прапорами.

         Програмні вимоги ГРР:

1.     відстоювати інтереси українців;

2.     поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську);

3.     проголошення автономії Східної Галичини;

4.     надання українцям права доступу до всіх державних установ;

5.     забезпечення вільного національного розвитку українського населення Сх. Галичини;

6.     проведення демократичних виборів;

7.     навчання в усіх закладах рідною мовою;

8.     зрівняння в правах духівництва всіх віросповідань.(Вони доводили, що галицькі українці і українці в Росії – то один народ).

 В Галичині зароджується українсько-польське протистояння.

  Група 2.

  Робота з документом: уривок з книги О. Субтельного “Україна: історія”.

 “Перед українцями у 1848р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю сутністю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося з новою концепцією національної незалежності і в т. ч. зі співіснуванням в одній провінції двох народів – поляків і українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римокатоликами, а тепер починали визначати себе як окремі етнокультурні спільності. Або нації з різними національними цінностями” (Субтельний О. Україна: історія – К.: Либідь, 1991. – с.220).

                                           Завдання.

1.     Тож які завдання треба було вирішити в ході революції?

2.     А чому саме такі завдання були найважливішими для українців?

    Учитель: обидві ради мали місцеві ради, випускали газети. Але австрійський уряд автономії Галичини не проголосив.

   У Львові частина ополяченої шляхти створює Руський собор, який підтримує ЦРН. Мета цієї організації – внести розкол в український національний рух, відстояти незалежність Польщі, до складу якої повинна ввійти і Галичина.

  Червень 1848р. – Слов’янський конгрес у Празі намагався примирити поляків та українців і вирішити долю Галичини. Вироблено програмний документ “Вимоги українців в Галичині”: рівноправність української мови в школах і державних установах, рівноправність представників всіх національностей і віросповідань, створення україно польської гвардії і керівних органів.

    Але всі ці рішення так і залишилися на папері.

  10 липня 1848р.  –розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, які виступили з вимогою про поділ Галичини на Західну і Східну. Але ця вимога не була виконана. Українців Тернополя у віденському парламенті представляв Іван Федорович.

                                         

  9 серпня 1848р. – розповсюдження у Пн. Буковині указу про скасування кріпосного права.

                                            

  7 вересня 1848р. – рейхстаг затвердив скасування феодальних повинностей за викуп: 2/3 сплачували селяни; 1/3 держава.

                                 

  19 жовтня 1848р. – перший з’їзд діячів української культури і науки у Львові.

  25 жовтня 1848р. – у Львові засновано “Галицько-Руську матицю” – товариство, яке відало виданням підручників української мови.

                               

  1-2 листопада 1848р. Львівське збройне повстання придушено австрійським урядом.

                   

  1848 – 1849рр. – велике повстання селян на Буковині під проводом Лук’яна Кобилиці, який повернувся сюди після виступу в австрійському парламенті, крім нього там було ще 7 депутатів від Буковини, які діяли спільно з депутатами з Галичини. Повстання було придушено, Л. Кобилицю заарештовано.

    Особливістю революції в Закарпатті було те, що повсталі спочотку вимагали автономії в складі Угорщини. Вони не підтримали революційних дій в Угорщині, бо ті не враховували українських інтересів. Керівником революційного руху там був Адольф Добрянський.

     

   1849р. – придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції – скасування демократичних свобод та Конституції:

·        відновлення старої системи управління;

·        розпуск парламенту та Головної Руської Ради.

   V. Узагальнення і систематизація знань.

   Учитель: О. Субтельний у згаданій вже нами праці сказав про події 1848 – 1849рр. в Австрійській імперії: “… що у цей переломний період українці впершее у своїй історії дістали нагоду самовиразитися як нація. Поза всяким сумнівом, найбільшим досягненням 1848р. для українців стали скасування панщини та впровадження конституційного правління…”

                                               Завдання.

1.     Які наслідки і значення подій 1848р. для України визначає Субтельний у своїй праці?

2.     Чому він вважає 1848р. переломним моментом в історії західних українців?

3.     Який внесок у революцію жителів Тернопілля?

                      Творче завдання:

  Відшукати пам’ятні знаки у рідному селі, поставлені на честь скасування панщини 1848р.

  VІ. Домашнє завдання.

·        Опрацювати відповідний матеріал підручника.

·        Творче завдання.